Я вважаю , що ці два фільми є протилежністю один одному. Наприклад перший фільм , який вийшов на екрани це був фільм -опера радянського режисера Р. І. Тихомирова. Екранізація однойменної опери П. І. Чайковського за романом А. С. Пушкіна. Сюжет фільму розварачуется не так , як у романі . Росія початку XIX століття. Дворянська садиба Ларіним . В гості до сестрам Ользі та Тетяні та їх матері приїжджає сусід Володимир Ленський , якого приймають як нареченого Ольги . Він знайомить Ларіним зі своїм приятелем , нудьгуючим в глушині петербуржцем - Євгеном Онєгіним . Тетяна палко захоплюється гостем. але не дивлячись на це є сцени з Ромні, наприклад як гине Ленський , але він гине із за того , що перевнавал Ольгу до Онєгіна із за того що Онєгін уділяют їй дуже багато уваги , і тієї викликав його на дуель , де і загинув. Проходить час . Знову бал, на цей раз блискучий , столичний . Онєгін нудьгує і тут . З'являється нова пара - князь Гремин з дружиною. Молода княгиня - Тетяна. По іншому оцінивши її пишність , Онєгін пише їй пристрасне лист . Лист схвилював молоду жінку , колишні почуття , здавалося , повернулися ... на мить. Пора палкої юності пролетіла безповоротно . Тетяна відкидає Онєгіна. але по Раману . все було по іншому. Тетяна була одружена на генерали . і досег пір любила Онєгіна. але втомлювався віддана чоловікові. а тут майже так . але у неї то почуття повернулися. то пішли. кароче режессера на цій лінії ставити читача в глухий кут. НЕ продолжаючі НЕ розкріваючі далі свою думку а другий фільм . який вийшов на екрани 1999 знятий режисером Мартом Файнсом , екранізація роману у віршах Олександра Пушкіна - «Євгеній Онєгін». Але в цьому фільмі є майже повний збіг з романом. по - перше він так починається . сам сюжет розварачівает так . що Онєгін иежает з Петербурга для того . що повідатсся з дядьком . але він помер ще до його приїзду. тут він зустрічає воего удущего одного Ленський . а той всвой чергу запрошує його а прийом до вдови Ларіної і знайомить Євгенія з її дочками : Ольгою і Тетяною . Спалахує лірична лінія - закоханість Тетяни Ларіної в Онєгіна. Вона виражає свої почуття в пісьме.но є одне але відтоді як убили Ленський в романі минуло три роки. а від режессера поставив ж шість. і романи було написано що Тетяна вийшла амуж за генерала . а не за його кузена князя Нікітіна. за романом коли вони встретелісь Тетяна прзналась . що ве ще любить Онєгіна. але повинна остатся вірною чоловікові . по фільму між Онєгіним і Тетяною відбувається серйозна розмова , в якому Онєгін , ще раз , відкриває свої почуття. Тетяна відкидає його , мотивуючи тим , що його пристрасть до неї заснована лише на її новому високий соціальний статус . Онєгін не вірить її словами і намагається переконати. Він доводить жінці , що вона сама все ще любить його , що їм необхідно бути разом. Тетяна відрікається від нього , дорікає в тому , що він запізнився і саме йому судилося стати її чоловіком. Але тепер вона належить іншому , а тому їм більше не варто бачитися . Так . що можна спакойно говорити , що фільми не отражають точність роману. навіть навпаки все ще глубше закручують . можна так сказати перекручують по своєму. по фільму ми невидимий реальних героїв. яких описав нам автор. а бачимо тільки перекручення героїв. не знаючи свого місця в цьому житті. Але все таки ці два фільми відрізняються , один висловлює зміну подій , а інший зміну останньої частини роману у віршах О. Пушкіна
На мою думку, в опері і у фільму трохи по різному передається сюжет, але режисер постановив їх дуже правельно . Всі почуття, які розкрив Пушкін у своєму романі , актори з точністю передали. Я простежила всю еволюцію головного героя в обидвах постановах .Фільму «Онєгін» не можна відмовити в одному: він зроблений людьми, прекрасно розбираються в кінематографі. Багатий візуальний ряд, чудова операторська робота. Лише одна маленька поправка справжній британець Рейф Файнс блискуче грає зрозумілого йому байронівського героя, але ніяк не пушкінського.
Не варто зіставляти фільм і роман. Звичайно , у фільмі мало що залишилося. І російський читач Пушкіна не розуміэ , а англійці , що мають справу з приблизним перекладом , тим більше. Це всього лише екранізація сюжету ( не роман ) . У фільмі , з одного боку , бажання зафільмувати майже кожен рядок , а з іншого - відхід від конкретики тексту для мальовничості кадру ( у Пушкіна - "Під ГРУДИ він був навиліт поранений " - у фільмі - ефектно влеплівающаяся в ЛОБ Ленського куля ) . Плюс нерозуміння іронічності тексту: у Пушкіна характеристика сільського будинку Онєгіна - " панський замок" , він і в фільмі - замок (камінь, колони тощо ) . У реальності ж це просто скромний дерев'яний будинок (типу пушкінського в Михайлівському ) , в порівнянні з будинками нових росіян - сарай. При всій художній скромності фільму треба сказати спасибі англійцям за те , що вони його зняли.
Екранізація безсмертного твору Пушкіна, яке всім знайоме ще зі школи. Перед нами якісне, класичне музичний твір, гідне уваги. По суті - це опера Чайковського, тільки не розіграна на сцені, а перенесена на екран Загалом ніяких нарікань - адже це робота двох геніїв Пушкіна і Чайковського, майстерно подана глядачу.
Думаю, фільм буде корисний а також сподобається тому, хто любить опери та музичні фільми. Але особисто моя думка - такі речі хоча б раз подивитися треба кожному!
Я вважаю , що ці два фільми є протилежністю один одному. Наприклад перший фільм , який вийшов на екрани це був фільм -опера радянського режисера Р. І. Тихомирова. Екранізація однойменної опери П. І. Чайковського за романом А. С. Пушкіна. Сюжет фільму розварачуется не так , як у романі . Росія початку XIX століття. Дворянська садиба Ларіним . В гості до сестрам Ользі та Тетяні та їх матері приїжджає сусід Володимир Ленський , якого приймають як нареченого Ольги . Він знайомить Ларіним зі своїм приятелем , нудьгуючим в глушині петербуржцем - Євгеном Онєгіним . Тетяна палко захоплюється гостем. але не дивлячись на це є сцени з Ромні, наприклад як гине Ленський , але він гине із за того , що перевнавал Ольгу до Онєгіна із за того що Онєгін уділяют їй дуже багато уваги , і тієї викликав його на дуель , де і загинув. Проходить час . Знову бал, на цей раз блискучий , столичний . Онєгін нудьгує і тут . З'являється нова пара - князь Гремин з дружиною. Молода княгиня - Тетяна. По іншому оцінивши її пишність , Онєгін пише їй пристрасне лист . Лист схвилював молоду жінку , колишні почуття , здавалося , повернулися ... на мить. Пора палкої юності пролетіла безповоротно . Тетяна відкидає Онєгіна. але по Раману . все було по іншому. Тетяна була одружена на генерали . і досег пір любила Онєгіна. але втомлювався віддана чоловікові. а тут майже так . але у неї то почуття повернулися. то пішли. кароче режессера на цій лінії ставити читача в глухий кут. НЕ продолжаючі НЕ розкріваючі далі свою думку
ОтветитьУдалитьа другий фільм . який вийшов на екрани 1999 знятий режисером Мартом Файнсом , екранізація роману у віршах Олександра Пушкіна - «Євгеній Онєгін». Але в цьому фільмі є майже повний збіг з романом. по - перше він так починається . сам сюжет розварачівает так . що Онєгін иежает з Петербурга для того . що повідатсся з дядьком . але він помер ще до його приїзду. тут він зустрічає воего удущего одного Ленський . а той всвой чергу запрошує його а прийом до вдови Ларіної і знайомить Євгенія з її дочками : Ольгою і Тетяною . Спалахує лірична лінія - закоханість Тетяни Ларіної в Онєгіна. Вона виражає свої почуття в пісьме.но є одне але відтоді як убили Ленський в романі минуло три роки. а від режессера поставив ж шість. і романи було написано що Тетяна вийшла амуж за генерала . а не за його кузена князя Нікітіна. за романом коли вони встретелісь Тетяна прзналась . що ве ще любить Онєгіна. але повинна остатся вірною чоловікові . по фільму між Онєгіним і Тетяною відбувається серйозна розмова , в якому Онєгін , ще раз , відкриває свої почуття. Тетяна відкидає його , мотивуючи тим , що його пристрасть до неї заснована лише на її новому високий соціальний статус . Онєгін не вірить її словами і намагається переконати. Він доводить жінці , що вона сама все ще любить його , що їм необхідно бути разом. Тетяна відрікається від нього , дорікає в тому , що він запізнився і саме йому судилося стати її чоловіком. Але тепер вона належить іншому , а тому їм більше не варто бачитися . Так . що можна спакойно говорити , що фільми не отражають точність роману. навіть навпаки все ще глубше закручують . можна так сказати перекручують по своєму. по фільму ми невидимий реальних героїв. яких описав нам автор. а бачимо тільки перекручення героїв. не знаючи свого місця в цьому житті. Але все таки ці два фільми відрізняються , один висловлює зміну подій , а інший зміну останньої частини роману у віршах О. Пушкіна
На мою думку, в опері і у фільму трохи по різному передається сюжет, але режисер постановив їх дуже правельно . Всі почуття, які розкрив Пушкін у своєму романі , актори з точністю передали. Я простежила всю еволюцію головного героя в обидвах постановах .Фільму «Онєгін» не можна відмовити в одному: він зроблений людьми, прекрасно розбираються в кінематографі. Багатий візуальний ряд, чудова операторська робота. Лише одна маленька поправка справжній британець Рейф Файнс блискуче грає зрозумілого йому байронівського героя, але ніяк не пушкінського.
ОтветитьУдалитьНе варто зіставляти фільм і роман. Звичайно , у фільмі мало що залишилося. І російський читач Пушкіна не розуміэ , а англійці , що мають справу з приблизним перекладом , тим більше. Це всього лише екранізація сюжету ( не роман ) . У фільмі , з одного боку , бажання зафільмувати майже кожен рядок , а з іншого - відхід від конкретики тексту для мальовничості кадру ( у Пушкіна - "Під ГРУДИ він був навиліт поранений " - у фільмі - ефектно влеплівающаяся в ЛОБ Ленського куля ) . Плюс нерозуміння іронічності тексту: у Пушкіна характеристика сільського будинку Онєгіна - " панський замок" , він і в фільмі - замок (камінь, колони тощо ) . У реальності ж це просто скромний дерев'яний будинок (типу пушкінського в Михайлівському ) , в порівнянні з будинками нових росіян - сарай. При всій художній скромності фільму треба сказати спасибі англійцям за те , що вони його зняли.
ОтветитьУдалитьЕкранізація безсмертного твору Пушкіна, яке всім знайоме ще зі школи. Перед нами якісне, класичне музичний твір, гідне уваги. По суті - це опера Чайковського, тільки не розіграна на сцені, а перенесена на екран
Загалом ніяких нарікань - адже це робота двох геніїв Пушкіна і Чайковського, майстерно подана глядачу.
Думаю, фільм буде корисний
а також сподобається тому, хто любить опери та музичні фільми. Але особисто моя думка - такі речі хоча б раз подивитися треба кожному!